- 137 тис. км
- Київ
- Бензин, 1.4 л.
- Ручна / Механіка
За кермом цієї робочої конячки майже 20 років їздила жінка. Берегла її й любила. Авто жодного разу не їздило за кордон. Куплялося юридичною особою, було моїм робочим авто, а потім - викуплено для поїздок по місту й на море. Спочатку обслуговувалось на офіційних СТО, потім - вже на місцевих. Найстрашніше ДТП - подряпані кимось невідомим дверцята. За майже 20 років авто не наїздило навіть 140 тис. км. Багажник - три трупи поміщається. Перевірено переїздами із міста на дачу й назад. В салоні ніхто ніколи не палив. Запаска захована під килимком. Перед продажем авто пройшло якісну модернізацію. Виправлені недоліки, що впливали на повноцінну роботу. Попереду - холоди. В авто справно працює пічка. Кондиціонером влітку мало користувались. Скло під'йомники працюють справно. Сигналізація має безшумний режим. В період дощів нічого в салон не затікає. Ну, якщо тільки хтось із пасажирів не забуде закрити вікно. Хоч авто й низьке, на будь-які бровки забирається легко й пузякою не чіркає. Протитуманки працюють. Гума зараз стоїть зимова, літня лежить на дачі. Якщо буде треба - привеземо. Дзеркала асмі не складаються, підігрів заднього скла працює справно. Авто в режимі "сів й поїхав", претензій до коробки передач немає. Звісно, за 20 років з'явилися й подряпини, й погнутий поріг, й здертий лак. Все це не впливає на роботу авто, то ж виправлення недолікв можна залишити на наступні роки. Задні сидіння складаються, то ж можна запхати щось довге й пласке для перевезення. Проте сама я не дуже люблю перетворювати легкове авто на вантажне. Колір авто - яскраво червоний, без іскорок чи перламутра. То ж буде пасувати й жінці, й кремезному дядькові (до речі, габарити авто дозволяються їздити за кермом й великим людям).