- 220 тис. км
- Харків
- Газ пропан-бутан / Бензин, 2.4 л.
- Варіатор
ВОНА ЧЕКАЄ НА ТЕБЕ Чорна. Довга. Безжальна. Стоїть на узбіччі, як виклик, як німий докір усім цим пластиковим новоделам з їх стерильною «досконалістю». Справжня машина повинна мати характер. І у цієї — його з надлишком. 2.4 літри. Не просто цифри. Це клятва. Клятва в тому, що кожного разу, коли ти повернеш ключ, під капотом прокинеться звір— не ревучий, не той, що рве поводок, а холодний, розважливий хижак. Він не поспішає. Він знає: здобич сама прийде. Сядь. Відчуй, як бежева шкіра обіймає твою спину, ніби шепоче: *«Розслабся. Ти вдома»*. Але не вір. Це пастка. Руки на кермо. Пальці стискають шви. Ти вже не пасажир. Ти заручник. Заведи. Глухий рокіт. Не крик — попередження. Педаль газу. Плавно. Відчуй, як 177 коней напружують м'язи. Вони не рвуться з місця. Вони нудяться. Чекають твого сигналу. Чекають твоєї слабкості. Коробка? Так, у неї свій характер. Вона може замислитися на старті. Може смикнутися на холодну. Але хіба ти шукав покірну рабиню? Ти ж не з тих, хто купує бездушні бляшанки з гарантією та сервісним контрактом. Ти хочеш бій. 230 000 км? Це не знос. Це шрами. Кожен кілометр — історія. Кожна подряпина — легенда. Ти не купуєш вживаний автомобіль. Ти успадковуєш престол. Ціна? Смішна. Принизливо смішна. За ці гроші ти отримуєш не транспорт. Ти отримуєш випробування. Чи зможеш ти її приборкати? Двері відчинені. Ключі на панелі. Зроби крок. Якщо наважишся. Ні, ти не впораєшся. Але спробувати зобов'язаний.